Південне міжрегіональне управління ДПС
по роботі з великими платниками податків
Ключові слова
Вебпортал працює в тестовому режимі. Зауваження та пропозиції надсилайте на web_admin@tax.gov.ua

Декларуємо разом. Які активи підлягають декларуванню та які гарантії надає держава суб’єктам одноразового (спеціального) декларування?

, опубліковано 09 серпня 2021 о 12:01

Начальник Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Володимир Коломієць відповів на актуальні питання щодо одноразового (спеціального) декларування фізичних осіб.

«Перш за все, хочу наголосити, що попри те, що в управлінні співпрацюють з великими платниками податків, тобто здавалося б, що «податкова амністія» не стосується великого бізнесу. Проте, не треба забувати, що великі підприємства заразом є найбільшими роботодавцями та співпрацюють з тисячма фізичними особами, провадячи свою діяльність. Тож для великих платників податків бути обізнаним в частині одноразового (спеціального) декларування є нагальним та важливим. Тому у Південному міжрегіональному управлінні ДПС надається підтримка інформкампанії та забезпечується інформування платників», - зазначив керівник.

Отже, Які активи підлягають одноразовому (спеціальному) декларуванню?

Відповідно до підрозділу 9-4 розділу XX Кодексу, активами фізичної особи-декларанта вважаються грошові активи, майно та майнові права. Тож, спеціальному декларуванню підлягають будь-які активи декларанта, які були одержані нею за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 1 січня 2021 року -  зазначив Володимир Коломієць.

У пункті 4 підрозділу 9-4 розділу XX Кодексу наведено невиключний перелік таких активів, а саме:

а) валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи;

б) нерухоме майно (земельні ділянки, об'єкти житлової і нежитлової нерухомості).

в) рухоме майно, у тому числі:

– транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми;

– інше цінне рухоме майно (предмети мистецтва та антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо);

г) частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інші корпоративні права, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності;

ґ) цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;

д) права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов'язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи;

е) інші активи фізичної особи, у тому числі майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках, пам’ятні банкноти та монети, майнові права, що належать декларанту або з яких декларант отримує чи має право отримувати доходи на підставі договору про управління майном чи іншого аналогічного правочину та не сплачує власнику такого майна частину належного власнику доходу.

Які гарантії надає держава фізичній особі-декларанту?

Володимир Коломієць наголосив, що особі, яка скористалась одноразовим (спеціальним) декларуванням, держава гарантуватиме:

- звільнення від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства;

- неможливість відкриття кримінальних проваджень та вчинення слідчих дій за активами, зазначеними в декларації чи відносно такої особи.

Також, держава бере зобов’язання:

- не використовувати інформацію, що міститься у декларації для цілей розслідування та перевірок, не використовувати її як докази в кримінальних провадженнях стосовно декларанта;

-  не розголошувати відомості, що містяться в спеціальних деклараціях та доданих до них документах.

Для того, щоб отримати зазначені державні гарантії обов’язковою умовою буде сплата декларантом у повному обсязі суми збору за результатами поданої спеціальної декларації.

Якщо ж податок не буде сплачено до бюджету, або сплачено не в повному обсязі, то декларація буде вважатись неподаною, а державні гарантії не будуть поширюватись на таку особу та її активи.  

Наприкінці Володимир Коломієць звернув увагу, що прийнятий закон - це спосіб цивілізованої легалізації активів, які були приховані від оподаткування.

«Завдяки подібним заходам держава дає можливість повернути гроші та інші активи у прозорий легальний обіг. Це можуть зробити, наприклад, ті, хто отримував зарплату у конверті, працював без оформлення трудових відносин. Потенційно - це сотні мільярдів гривень, які можуть працювати на легальну економіку, але поки що або приховуються за кордоном, за різними схемами або «лежать під матрацами»», - додав очільник.