Справляння орендної плати за землі державної та комунальної власності

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності справляється відповідно до вимог ст. 288 ПКУ.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір такої земельної ділянки, а платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.1, п. 288.2 ст. 288 ПКУ).

Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.3 ст. 288 ПКУ).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 284 ПКУ).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

Отже, платниками орендної плати є фізичні особи, які уклали з відповідним органом місцевого самоврядування (сільською, селищною, міською радою, радою об’єднаної територіальної громади) або органом виконавчої влади договір оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за місцем розташування такої земельної ділянки.

Водночас, якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування та/або право оренди земельної ділянки (земельних ділянок) оформлено на фізичну особу – підприємця, то така особа подає до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).