Про зміни в частині адміністрування акцизів та ліцензування підакцизних товарів розповів керівник Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Олександр Батрак

В.о. начальника Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Олександр Батрак продовжує відповідати на найбільш поширені запитання щодо нововведень Закону України від 30 листопада 2021 року  № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».

Які відбулися зміни в адмініструванні акцизного податку?

Нагадаю, що метою Закону № 1914-ІХ, зокрема, стало підвищення ефективності справляння окремих податків та забезпечення рівних умови оподаткування всіх платників.

Отже, значні зміни відбулися й в частині адміністрування акцизів та ліцензування.

Сплату 5 % акцизного податку з роздрібного продажу тютюнових виробів було перенесено на виробників та імпортерів тютюнових виробів.

До цього акциз сплачувався ритейлом. Такі зміни набирають чинності з 01 січня 2022 року, але не раніше дня набрання чинності змінами до Бюджетного кодексу України в частині запровадження механізму зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, до місцевих бюджетів.

Це дозволить зменшити витрати ритейлу на складання та подання звітності.

Крім того, Законом №1914 впроваджується оподаткування 5 % роздрібним акцизним податком обсягів підакцизних товарів, наявність чи місцезнаходження яких не підтверджено у місці торгівлі. Такі підакцизні товари вважаються проданими безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання.

Нововведення спрямоване на стимулювання дотримання касової дисципліни та припинення необлікованого обігу підакцизних товарів.

Також відновлюється штраф за порушення платником податків строку сплати до бюджету акцизного податку, на що передбачено п'ятнадцять робочих днів після отримання марок акцизного податку на тютюнові вироби.

Починаючи з 2022 року удосконалюється механізм припинення накопичення залишків тютюнових виробів за зниженими ставками шляхом впровадження оподаткування із застосуванням коефіцієнта 1,5 обсягів реалізації тютюнових виробів, які перевищують середньомісячні обсяги перед підвищенням ставки податку.

Зазначу, що діючий до цього недосконалий механізм передбачав обмеження лише продажу акцизних марок напередодні підвищення ставок, що не є об’єктом оподаткування.

Тимчасово у 2022 році запроваджується касовий метод визначення податкових зобов’язань для виробників електричної енергії, на яких покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».

Міністерством фінансів України затверджено порядок пломбування місць можливого доступу до спирту на території виробників та підприємств, які є виробниками продукції з його використанням.

Разом з тим для виробництва та обігу тютюнової сировини Законом № 1914 передбачено подання звітності тютюно-ферментаційними заводами та виключається одночасне використання приміщень та обладнання для промислового виробництва тютюнових виробів декількома суб'єктами господарювання.

Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами не тільки для тютюнових виробів, а також поширено на тютюн, промислові замінники тютюну, та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, шляхом декларування таких цін, у порядку встановленому Податковим кодексом України.

Зазначу, що надання звільнення від оподаткування операцій ввезення на митну територію України неферментованої (непереробленої) тютюнової сировини тютюново-ферментаційними заводами відбуватиметься за умови подальшого виготовлення з такої сировини ферментованої (переробленої) тютюнової сировини та її реалізації.

Варто звернути увагу, що з 1 січня розширено перелік підакцизних товарів, які не маркуються марками акцизного податку: 

- тестові зразки алкогольних напоїв, які не призначені для роздрібного продажу і ввозяться на митну територію України суб'єктами господарювання, які мають ліцензії на право оптової торгівлі відповідною продукцією, для проведення досліджень чи випробувань (калібрування лабораторного обладнання, проведення дегустацій, вивчення фізико-хімічних показників, дизайну), але не більше 3 літрів кожного виробу;

-  звичайні (неігристі) вина та заброджені напої, фактична міцність яких вища за 1,2 відсотка об’ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 15 відсотків об’ємних одиниць етилового спирт, за умови, що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження.

 

Які нововведення торкнуться виробників та реалізаторів підакцизної продукції в частині ліцензування?

Щодо ліцензування підакцизних товарів та відповідальності у цій сфері також відбулася низка змін та доповнень.

Зокрема, внесено зміни до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».

Впроваджується так зване Е-ліцензування. Тобто, подання документів на отримання ліцензії відбуватиметься в електронному вигляді (крім ліцензії на оптову торгівлю пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним, роздрібну торгівлю пальним, зберігання пального з метою подальшої його реалізації іншим споживачам).

До речі, ліцензія на виробництво відтепер є безстроковою.

Також виключається призупинення дії ліцензії:

-  для ліцензій на виробництво шляхом заміни на повідомлення про:

необхідність внесення чергового платежу за ліцензію за 90, 75, 60, 45, 30 та 15 днів до настання терміну сплати за відповідну ліцензію;

- дату, з якої анулюється ліцензія у разі невнесення чергового платежу за ліцензію за 9 днів до настання терміну сплати за відповідну ліцензію;

- для ліцензій на оптову, роздрібну торгівлю та зберігання шляхом заміни на повідомлення про необхідність внесення чергового платежу за ліцензію за 30, за 20, за 10 та за 5 днів до настання терміну сплати за відповідну ліцензію.

Хочу закцентувати на тому, що Законом №1914 розширено перелік підстав для анулювання ліцензії:

Отже, для ліцензій на виробництво це:

-  відсутність чергового платежу за ліцензію (попередньо постійне інформування);

- відключення, припинення функціонування або невстановлення на усіх етапах виробництва та відпуску цілодобових систем відеоспостереження;

- відсутність за місцем знаходження/провадження діяльності з відеофіксацією;

- відмова від доступу до проведення перевірки з відеофіксацією;

- порушення термінів звернення щодо зміни відомостей, зазначених у ліцензії;

- передача приміщень (обладнання) з технологічного циклу виробництва тютюнових виробів;

- виробництво, зберігання, транспортування і торгівля фальсифікованою або необлікованою продукцією, обіг якої регулюється Законом № 48;

- рішення РНБОУ про застосування санкції (ст. 4 Закону України «Про санкції»), регламентація прийняття розпорядження про анулювання ліцензії.

Що стосується ліцензій на оптову, роздрібну торгівлю та зберігання. Підставами для анулювання такої ліцензії є:

- відсутність чергового платежу за ліцензію (попередньо постійне інформування);

-  встановлення факту здійснення роздрібної торгівлі через РРО (книги обліку розрахункових операцій) не зазначені в ліцензії;

-  відсутність за місцем знаходження/провадження діяльності;

- порушення термінів звернення щодо зміни відомостей, зазначених у ліцензії;

-  відмови, без законодавчих підстав, у доступі представника контролюючого органу до проведення перевірки.

Підсумовуючи, Олександр Батрак підкреслив, що довгоочікуване запровадження Закону №1914 покликане сприяти усуненню прогалин у чинному законодавстві та стане одним з кроків до удосконалення економічних процесів у країні в цілому.