Яким чином та в яких випадках здійснюється міжнародний обмін податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 16.04.2022 № 118?

         Порядок обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн затверджений наказом Міністерства фінансів України від 16.04.2022 № 118 (далі – Порядок № 118).
         Порядок № 118 спрямований на забезпечення ефективного обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн за спеціальними запитами про надання податкової інформації (далі – спеціальний запит), а також в межах спонтанного обміну податковою інформацією, що є необхідною або передбачувано доречною для виконання чи застосування законодавства України або інших країн стосовно податків, на які поширюється дія Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, ратифікованої Законом України від 17 грудня 2008 року № 677-VI із застереженнями та/або міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування, а також інших чинних міжнародних договорів України, що передбачають обмін податковою інформацією (далі – міжнародні договори) (п. 1 розд. І Порядку № 118).
         Для цілей Порядку № 118 термін «спеціальний запит» означає запит про надання інформації стосовно конкретних осіб або операцій, яка є необхідною або може бути доречною для виконання або застосування положень національного законодавства або міжнародних договорів. Спеціальний запит може бути направлений ДПС іноземному компетентному органу або іноземним компетентним органом до ДПС (абзац перший п. 3 розд. І Порядку № 118).
         Ініціаторами спеціального запиту можуть виступати структурні підрозділи ДПС, а також головні управління ДПС в областях, м. Києві, міжрегіональні управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі – територіальні органи ДПС) (п. 4 розд. І Порядку № 118).
         Головним виконавцем спеціального запиту є структурний підрозділ ДПС, який здійснює обмін податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн (абзац перший п. 5 розд. І Порядку № 118).
         Відповідно до п. 6 розд. І Порядку № 118 спеціальні запити виконуються ДПС лише за наявності міжнародних договорів.
         Провадження зовнішньоекономічної діяльності підприємством-резидентом не є підставою для направлення спеціального запиту.
         Необхідність одержання тієї чи іншої інформації повинна ґрунтуватися на тому, що факти, наведені в описі справи, що є невід’ємною частиною спеціального запиту, свідчать про дії/бездіяльність платника податків, які призвели чи можуть призвести до податкових втрат та/або неправомірного застосування звільнення від оподаткування або зменшеної ставки податку.
         Такі факти мають свідчити, що запитувана інформація допоможе визначити, чи було платником (платниками) податків порушено норми законодавства України та міжнародних договорів.
         Пунктом 8 розд. І Порядку № 118 визначено, що спеціальний запит готується у таких випадках:
         1) аналіз податкової звітності суб’єкта господарювання (його філії, представництва, тощо) свідчить про можливість заниження платником податків податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на доходи фізичних осіб при здійсненні виплат на користь нерезидентів шляхом неправомірного застосування звільнення від оподаткування або пониженої ставки податку, що передбачені міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування;
         2) факти свідчать, що необхідна інформація знаходиться за межами України, і в ході проведення перевірок та/або звірок платників податків у межах податкового контролю виникає потреба в підтвердженні достовірності такої інформації, зокрема у разі встановлення простроченої дебіторської заборгованості у нерезидента перед резидентом;
         3) існує підозра, що платежі, здійснені на користь резидента іншої держави, не були задекларовані;