За який податковий (звітний) період вперше подається податкова декларація екологічного податку СГ, який здійснює тимчасове розміщення відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо) у разі наявності або відсутності відповідного дозволу на розміщення таких відходів?
Відповідно до п.п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) об’єктом та базою оподаткування екологічним податком за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (далі – екологічний податок) є обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання.
Розміщення відходів – постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Суми екологічного податку обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, які не мають ознак вторинної сировини, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів (п. 249.6 ст. 249 ПКУ).
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу (п. 250.1 ст. 250 ПКУ).
Форма податкової декларації екологічного податку (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715. Зокрема, розрахунок суми екологічного податку здійснюється у додатку 3 до Декларації по кожному об’єкту.
Платники екологічного податку складають Декларації, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів за місцем розміщення спеціально відведених місць чи об’єктів та сплачують екологічний податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання Декларації (п. 250.2 ст. 250 ПКУ).
Отже, суб’єкт господарювання, що здійснює тимчасове розміщення відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо), які не взяті на облік у встановленому порядку як вторинна сировина, незалежно від наявності відповідного дозволу на розміщення відходів подає вперше Декларацію за календарний квартал, в якому було вперше здійснено розміщення таких відходів.
Відповідь розміщено у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР)