Чи повинен суб’єкт господарювання застосовувати РРО/ПРРО у разі безготівкового переказу коштів банком за дорученням покупця?

У рамках корпоративних угод, особливо в сегменті великого бізнесу, розрахунки між покупцями та продавцями нерідко здійснюються через банківські перекази, включаючи транзакції за кредитними договорами. Це викликає практичне питання: чи повинен продавець застосовувати реєстратор розрахункових операцій (РРО) або програмний РРО (ПРРО) в таких випадках?

Позиція законодавства

Відповідно до Закону України № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій», розрахунковими вважаються операції із приймання готівки або електронних платіжних засобів за місцем реалізації товарів (послуг). При цьому безготівкові розрахунки шляхом перерахування коштів з рахунку на рахунок, не є розрахунковими операціями у розумінні цього закону.

Згідно з положеннями Закону № 265 і Інструкції НБУ № 163, якщо оплата здійснюється у безготівковій формі через банк, у тому числі в межах кредитного договору, то:

• суб’єкт господарювання не зобов’язаний застосовувати РРО/ПРРО;
• не має значення джерело походження коштів (власні чи кредитні ресурси покупця);
• переказ повинен відбуватись з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця у форматі IBAN.

Для великого бізнесу, що часто оперує в рамках корпоративного кредитування та безготівкових контрактних форм розрахунків, важливо знати: використання РРО/ПРРО не є обов’язковим, якщо оплата здійснюється банком за дорученням покупця шляхом переказу коштів між поточними рахунками.

Такий підхід оптимізує облік та спрощує дотримання податкового законодавства.

Зазначену інформацію розміщено у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР)