Правильний вибір форми співпраці між суб’єктами господарювання та фізичними особами напряму впливає на обсяг податкових зобов’язань та дотримання вимог трудового законодавства. 
    Трудовий договір – передбачає офіційне оформлення трудових відносин, сплату єдиного внеску, податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору із заробітної плати. Роботодавець несе відповідальність за нарахування та сплату цих податків і внесків. 
    Цивільно-правовий договір (ЦПД) – укладається для виконання конкретної роботи або надання послуги. У такому випадку оплата здійснюється у формі винагороди, а обов’язок сплати податків (ПДФО та військового збору) покладається на замовника або виконавця – залежно від умов договору. При цьому ЦПД не передбачає соціальних гарантій (відпусток, лікарняних тощо). 
    Варто пам’ятати, що підміна трудових відносин цивільно-правовими з метою мінімізації податкових зобов’язань є порушенням закону та може спричинити штрафні санкції. 
    Податкова прозорість починається з легального працевлаштування!