Право платника на податкову знижкуРозділ: Новини
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – Кодекс).
Право платника на податкову знижку визначено ст.166 Кодексу. До переліку витрат дозволених до включення до податкової знижки відноситься:
- сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення;
- частина сплачених процентів за іпотечним житловим кредитом, у порядку встановленому ст. 175 Кодексу;
- сума коштів або вартість майна перерахованих (переданих) у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які відповідають умовам, встановленим п. 133.4 Кодексу,у розмірі, що не перевищує 4 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;
- сума страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення у сумах, граничний розмір яких встановлено п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 Кодексу;
- оплата допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством,але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;
- оплата державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;
- сума коштів, сплачених у зв'язку з переобладнанням транспортного засобу що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива;
- сума коштів у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), оформленим відповідно до вимог чинного законодавства, фактично сплачених платником податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи за умови дотримання вимог, встановлених п.п. 166.3.9 п. 166.3 ст. 166 Кодексу;
- сплата коштів на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом,у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.
Пунктом 166.4 ст. 166 Кодексу визначено обмеження щодо застосування податкової знижки:
податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту - фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;
загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу;
якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Відповідно до п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).
Копії зазначених у підпункті 166.2.1 цього пункту документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого цим Кодексом (п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 Кодексу).
Отже, для підтвердження права на податкову знижку платник податків повинен надати до декларації копії первинних документів, зокрема, але не виключно: платіжні та розрахункові документи (квитанції, платіжні доручення, прибуткові ордери тощо), договір на надання даної послуги (роботи, товару) (за наявності), документи, що дозволять ідентифікувати платника податків та членів сім’ї першого ступеня споріднення (якщо задекларовано право на податкову знижку по навчанню або страхуванню члена сім’ї першого ступеня споріднення).
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Згідно з п. 49.1 ст. 49 Кодексу податкова декларація подається за звітний період в установлені Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платники можуть подати декларацію в один із таких способів:
особисто або уповноваженою на це особою;
надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, але не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання декларації;
засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" (не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк подання декларації).
З метою підвищення рівня добровільності декларування доходів громадян, підвищення якості адміністрування ДПС запроваджено електронний сервіс в приватній частині «Електронного кабінету» «Податкова декларація про майновий стан і доходи» (ЕК для громадян/Податкова декларація про майновий стан і доходи), який надає можливість заповнення декларації та її надсилання до контролюючого органу в електронному вигляді.
Форма декларації та інструкція щодо її заповнення розміщена на офіційному вебпорталі ДПС у розділі «Фізичним особам» (https://tax.gov.ua/fizichnim-osobam/podannya-deklaratsii-pro-/forma-deklaratsii/) та «Декларування громадян» (https://tax.gov.ua/others/deklaruvannya-gromadyan).