Чи може нерезидент (іноземна юридична компанія, організація), який здійснює в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, стати СЕД?

Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, опубліковано 07 листопада 2022 о 10:15 Розділ: Новини

Чи може нерезидент (іноземна юридична компанія, організація), який здійснює в Україні діяльність через відокремлені підрозділи (постійні представництва) або придбаває нерухоме майно, отримує майнові права на таке майно в Україні, відкриває рахунки в банках України стати СЕД (у т. ч. подавати звітність в електронній формі)?

Пунктом 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI визначено, що платниками податків визнаються, зокрема, юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ.

Відповідно до п. 64.5 ст. 64 ПКУ нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України відповідно до ст. 6 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» зі змінами та доповненнями, або набувають право власності на інвестиційний актив, визначений абзацами третім – шостим п. п. «е» п. п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах.

Абзацом першим п. 46.1 ст. 46 ПКУ визначено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі – податкова декларація) – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим ПКУ) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до норм п. 42.6 ст. 42 ПКУ.

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) (абзац третій п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Відповідно до п. 42 прим. 1.5 ст. 42 ПКУ платник податків стає користувачем Електронного кабінету та набуває право подавати звітність в електронній формі і вести листування засобами електронного зв’язку в електронній формі після проходження в Електронному кабінеті електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155 або тих сервісів ідентифікації, використання яких дозволяється методологом Електронного кабінету.

Платник податків, зокрема, нерезидент (іноземна юридична компанія, організація), який здійснює в Україні діяльність через відокремлені підрозділи (постійні представництва) або придбаває нерухоме майно, отримує майнові права на таке майно в Україні, відкриває рахунки в банках України може стати суб’єктом електронного документообігу (у т. ч. подавати звітність в електронній формі) з дотриманням норм ПКУ.