Зарплата для цілей оподаткування внесків за договорами НПЗ та ДМС: що враховує роботодавець
Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків , опубліковано 12 серпня 2025 о 09:05 Розділ: Новини
Яку заробітну плату потрібно враховувати роботодавцю-резиденту з метою застосування п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 ПКУ під час оподаткування суми коштів, сплачених на користь працівника за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування, якщо такий працівник працює на одному підприємстві за основним місцем та як внутрішній сумісник?
Відповідно до п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються, зокрема, роботодавцем – резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування в межах 30 відс. нарахованої заробітної плати такому працівнику.
Заробітна плата для цілей розд. IV ПКУ – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно зі ст. 102 прим. 1 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи.
Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.
Враховуючи викладене, оскільки виконання іншої роботи крім основної внутрішні сумісники здійснюють на підставі укладеного окремого трудового договору, то з метою застосування п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 ПКУ під час оподаткування суми коштів, сплачених роботодавцем – резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування на користь працівника, що працює на одному підприємстві за основним місцем та як внутрішній сумісник, потрібно враховувати нараховану такому працівнику за місяць виключно заробітну плату за основним місцем роботи або заробітну плату, нараховану як внутрішньому суміснику, в залежності від виду страхування.