Надміру сплачені авансові внески з дивідендів: порядок дій

Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, опубліковано 12 січня 2026 о 08:54 Розділ: Новини

Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів визначено п. 57.1 прим. 1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ).
              Підпунктом 57.1 прим. 1.2 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ, зокрема, визначено, що авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
              Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов’язань з інших податків і зборів (обов’язкових платежів).
              Авансовий внесок при виплаті дивідендів не справляється у випадках передбачених підпунктами 57.1 прим. 1.3, 57.1 прим. 1.4, 57.1 прим. 1.6, 57.1 прим. 1.7 та 57.1 прим. 1.8 п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ.
              Звертаємо увагу, що авансовий внесок при виплаті дивідендів для сплати розраховується виходячи із суми виплачених у звітному періоді дивідендів. При цьому, надлишкову сплату авансових внесків при виплаті дивідендів можна встановити за результатами здійснених контрольно-перевірочних заходів.
              Відповідно до п. 3 розд. ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (далі – Порядок № 148), сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні / небюджетні / єдиний / депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом перерахування та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.
              Обов’язковим реквізитом платіжної інструкції є реквізит «Призначення платежу», під час заповнення якого для платника у разі сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетний / небюджетний / єдиний / депозитний рахунок передбачено поля встановленого формату, зокрема, «Код виду сплати» (п. 1 розд. ІІ Порядку № 148).
              Згідно з абзацом четвертим п. 2 розд. ІІ Порядку № 148 у полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку № 148 (далі – Перелік).
              Перелік передбачає, зокрема, такі коди виду сплати, як:
              101 – сплата суми податків, зборів, платежів, єдиного внеску;
              125 – авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів.
              Тобто, сплата податку на прибуток та авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів здійснюється з різними кодами виду сплати.
              Однак, авансовий внесок з податку на прибуток перераховується до бюджету на той же рахунок, що й податок на прибуток.
              Поряд з тим, законодавством не передбачено обмежень щодо врахування помилково та/або надміру сплаченої суми з податку на прибуток, яка виникла за рахунок сплати авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів, в рахунок погашення майбутніх нарахувань грошових зобов’язань з податку на прибуток в наступних податкових (звітних) періодах.
              Надміру сплачені грошові зобов’язання – це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (п.п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
              Податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
              Джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених ст. 87 ПКУ, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів (абзац перший п. 87.1 ст. 87 ПКУ).
              Згідно з абзацом третім п. 87.1 ст. 87 ПКУ сплату грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також, зокрема, за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника).
              Отже, якщо станом на дату проведення нарахування грошових зобов’язань у податковому (звітному) періоді у платника податків обліковуються надміру сплачені суми з податку на прибуток, у т. ч., які виникли за рахунок сплати авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів, то такі нараховані грошові зобов’язання можуть бути погашені за рахунок переплати.
              Таким чином, сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов’язань з інших податків і зборів (обов’язкових платежів). Водночас, платник податку має право помилково та/або надміру сплачену суму авансових внесків з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів зарахувати в рахунок погашення майбутніх нарахувань податкових та/або грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, визначених у податковій декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) або уточнюючому розрахунку до такої Декларації без подання таким платником податків заяви.

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс