Для набуття статусу або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) сільськогосподарські товаровиробники не пізніше 20 лютого поточного року подають:
загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);
розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням Із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;
відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок;
додаток 3 «Розрахунок мінімального загального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.
Наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2025 № 57 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578» (далі - наказ № 57), зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 14 лютого 2025 року за № 232/43638 внесені зміни до форми податкової декларації платника єдиного податку.
Зокрема в додатку «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» були враховані положення п. 74 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу, а саме, сума МПЗ, визначена відповідно до п.п. 38 1.1.1 і 38 1.1.2 ст. 38 прим. 1 Кодексу, не може становити менше 700 грн. з 1 гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50 відс., - 1400 грн. з 1 гектара, крім земельних ділянок, земельних часток (паїв), що розташовані на територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Проте, враховуючи, що вимоги п. 74 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу не передбачають коригування суми МПЗ, визначеної відповідно до підпунктів 381.1.1, 381. 1.2 статті 381 Кодексу, на кількість місяців, протягом яких платник володів (користувався) земельною ділянкою та такс правозастосування вказаної норми призводить до подвійного оподаткування однієї і тієї самої земельної ділянки у двох різних власників протягом року, ДПС листом від 11.11.2025 №2838/4/99-00-04-03-03-04 звернулася до Міністерства фінансів України з питанням щодо порядку нарахування МПЗ відповідно до пункту 74 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Міністерство фінансів України, як центральний орган виконавчої влади, який формує державну податкову політику, листом від 02.02.2026 № 11230-09- 62/3132 (вх. ДПС № 116/4 від 03.02.2026) висловило позицію, яка полягає в тому, що граничний розмір МПЗ, встановлений п. 74 підрозд. 10 розд. XX Кодексу, підлягає коригуванню на кількість місяців фактичного володіння/користування земельними ділянками, які враховуються при визначенні суми МПЗ відповідно до ст. 381 ПКУ.
Тобто, граничний розмір МПЗ, встановлений п. 74 підрозд. 10 розд. XX Кодексу, підлягає коригуванню на кількість місяців фактичного володіння/користування земельними ділянками, які враховуються при визначенні суми МПЗ відповідно до ст. 381 Кодексу.
Для врахування зазначеної вище позиції Міністерства фінансів України, в додатку «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» платники податків, заповнюючи графи 11 та 12, відповідно до пункту 46.6 статті 46 Кодексу, мають право надати розшифровку щодо кількості місяців користування (володіння) земельною ділянкою протягом року.