Відповідно до законодавства, зокрема Закону України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII, резиденти зобов’язані дотримуватись граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями. У разі їх порушення нараховується пеня у розмірі 0,3% за кожен день прострочення — незалежно від причин затримки оплати, включно з ліквідацією нерезидента-контрагента.
Нарахування пені: коли та як
Пеня нараховується у разі, якщо кошти не надійшли на рахунок українського резидента у визначений термін:
365 днів — загальний строк за валютним законодавством (до воєнного стану);
180 днів — строк, встановлений НБУ під час дії воєнного стану (з 5 квітня 2022 року).
Відлік строку здійснюється:
з моменту митного оформлення товару (для товарного експорту);
з дати складання документів, що підтверджують надання послуг/прав (інвойс, акт тощо).
Коли пеня не нараховується
Нарахування пені може бути зупинене лише у випадку, якщо резидент подає позов до суду або міжнародного арбітражу на нерезидента з вимогою стягнення заборгованості. У такому разі пеня не нараховується з дня прийняття позову до розгляду.
Проте, якщо суд або арбітраж:
відмовляє у відкритті справи;
відмовляє в задоволенні позову;
визнає документ про стягнення таким, що не підлягає виконанню, —
то строк знову поновлюється, і пеня нараховується включно за період зупинки.
Ліквідація нерезидента — не виняток
Законом не передбачено жодних виключень щодо зупинення строків розрахунків або звільнення від пені у разі ліквідації нерезидента. Навіть якщо іноземна компанія перебуває в стані банкрутства або ліквідації, зобов’язання українського резидента щодо валютного контролю залишаються чинними.
Остаточні висновки — за результатами перевірки
Рішення про доцільність нарахування пені може бути прийняте лише після проведення документальної перевірки. У процесі аналізуються:
умови зовнішньоекономічного договору;
первинні документи;
дані бухгалтерського обліку;
хід та результати судового розгляду (за наявності).
Зазначену інформацію розміщено у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР)
Нагадаємо, що суб’єкти господарювання та громадяни також мають можливість скористатися Базою знань. Її розміщено на вебпорталі ДПС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР).